Накип

В нашій місцевості дуже тверда вода, тому на електроприладах накопичується велика кількість накипу, який псує побутові прилади. Позбутися накипу та подовжити службу побутових приладів допоможе наступний дослід.

Мета дослідження:  

Експериментально перевірити,  яким чином можна очистити  предмети побуту від накипу. Обладнання та матеріали необхідні для проведення дослідження:  Чайник з накипом, оцтова кислота або будь-яка інша кислота,  вапняна вода, дві пробірки,  газовідвідна трубка, ножик, ручка. Хід дослідження 1.     Зберіть прилад, як показано на малюнку 1 2.     Відколупайте за допомогою ножика частину накипу у чайнику та покладіть його у пробірку 1. 3.     Налийте у пробірку з накипом розчин оцтової кислоти (або будь-якої іншої кислоти) та швидко закрийте дану пробірку газовідвідною трубкою. 4.     Газовідвідну трубку спрямуйте у пробірку 2 з вапняною водою. 5.     Поспостерігайте, які зміни відбуваються в обох пробірках. 6.     Напишіть рівняння хімічних реакцій, яке відбулася між накипом і кислотою та між вапняною водою та газом, що виділяється. 7.     Зробіть висновок та запишіть його у відповідних рядках. Висновок Видалити накип з поверхні будь-якого предмета_________________________ ____________________________________________________________,тому що накип являє собою _______________________________________________. При цьому виділяється  __________________газ. Реактивом на вуглекислий газ є  ____________________________, яка під час реакції  ______________________ а тому висунута гіпотеза ________________________________________________.                                                                                        (підтвердилася чи  спростувалася)

Корозія

Щодня людство зазнає величезних втрат від корозії металів. Тому кожен повинен вміти захистити металеві вироби від корозії, а також знати чинники, які прискорюють або сповільнюють  руйнування 
металів.




  

  Мета дослідження: 

Експериментально перевірити фактори, які впливають на швидкість корозії. Обладнання та матеріали необхідні для дослідження:  5 однакови цвяхів, 5  хімічних склянок, вода, кухонна сіль (NaCl), мідний дріт (Cu), цинкова пластинка (Zn), натрій гідроксид (NaOH) ложечка,  ручка. Хід дослідження: 1.     У 5 пронумерованих склянок  налийте однакову кількість води 2.     Першу склянку залиште без змін, у другу налийте 2 мл натрій гідроксиду, у три інші насипте невелику кількість кухонної солі та перемішайте. 3.     У перші три склянки покладіть  цвяхи.  У четверту – цвях з прикріпленим мідним дротом. У п’яту -  цвях з приєднаною цинковою пластинкою. (Див. таблиця  1) 4.     Залиште досліджувані склянки на 1-2 дні. 5.     З’ясуйте в яких склянках цвях піддався корозії, а в яких ні. Результат спостереження запишіть в таблиці 1 6.     Дайте відповіді на запитання (див. таблиця 2) 7.     Зробіть висновок та запишіть його у відповідних рядках. Таблиця  1 Вплив різних чинників на корозію металів. №п/п №1 №2 №3 №4 №5 Малюнок Вміст склянки H2O + Fe Розчин  NaOH,  Fe Розчин  NaCl,  Fe Розчин NaCl,    Fe + Cu Розчин  NaCl, Fe + Zn Результат дослідження (зазначити відбулася корозія цвяха чи ні) Таблиця 2 Запитання Відповідь 1.     Чи впливає середовище на швидкість корозії?  Як саме? 2.     Яким чином швидкість корозії залежить від того, з яким металом контактує метал конструкції? Висновок Швидкість корозії залежить  від середовища, в якому знаходиться металевий виріб. NaOH  _______________________ корозію, NaCl ________________ корозію.  Також на процес корозії впливає метал, який контактує з металевим виробом. Більш активні метали _________________________ корозію. Менш активні метали ___________________________ корозію. Отже,  висунута гіпотеза ________________________________                     (підтвердилася чи  спростувалася)

ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ ВДОМА ТА НА УРОКАХ ХІМІЇ

       Сократ писав: «В кожній людині є сонце. Тільки дайте йому світити».  Дійсно, кожна людина унікальна і неповторна. В кожній людині є певний потенціал, але не кожен вміє не тільки застосувати ті вміння, якими він володіє, а й просто розгледіти їх у собі.

У чому ж завдання вчителя?  Звичайно,  розкрити можливості учнів. Сьогодні багато пишуть про роль вчителя на уроці. Більшість дотримуються думки того, що вчитель повинен організовувати, спонукати, надихати, допомагати учням під час навчального процесу. Учень повинен відчути себе першовідкривачем,  він сам повинен доходити до істини.

Давайте поглянемо на сучасного учня-підлітка: в очах багатьох із них можна побачити байдужість. Як же змусити їх самостійно здобувати знання? Звичайно їх потрібно зацікавити предметом. Це можна зробити різними шляхами:

·        пов’язати навчальний матеріал із життям кожної  дитини;

·        запропонувати нестандартну форму роботи на уроці (наприклад, ігри);

·        запропонувати учням виконати дослідження самостійно виконуючи хімічний експеримент.

Якось я запитала в учнів 6 класу: чого ви чекаєте від хімії? Вони відповіли: виконання цікавих дослідів.  Тож чому не задовольнити їх бажання і не поєднати навчальну програму з життям та навчальним дослідженням.  

Про свої здібності людина може довідатися, тільки спробувавши застосувати їх на ділі.

Сенека

Але досліди повинні бути не за ради дослідів. Зміст дослідження обов'язково повинен поєднуватися з навчальною метою, загальними потребами суспільства та питаннями сьогодення.

Виконуючи навчальні дослідження з хімії кожен учень вчиться працювати самостійно, глибоко засвоює  навчальний матеріал, в нього формуються  уміння і навички, виховується інтерес до пізнавальної, творчої діяльності. Тобто учень стає активним учасником навчального процесу – це саме те, чого прагнув вчитель.

Навчально-дослідницькі завдання можна виконувати протягом цілого уроку,  а можна виконувати протягом кількох хвилин на певному етапі уроку. Дуже зручно використовувати навчально-дослідницьку діяльність в позаурочній, гуртковій роботі. При цьому важливо пам’ятати, що вчитель консультує, радить, спрямовує, наштовхує на можливі висновки, але, ні в якому разі не диктує і не пише роботу за учня.